ОЛІМПІА́ДА, и, ж.
1. У стародавній Греції — чотирирічний проміжок між святкуванням олімпійських ігор, за яким велося літочислення.
2. Міжнародні спортивні змагання, які влаштовуються раз на чотири роки за зразком олімпійських ігор у стародавній Греції. У серпні 1952 року в столиці Фінляндії Хельсінкі відбулася Х Всесвітня шахова олімпіада (Перша книга шахіста, 1952, 14).
3. Змагання у галузі самодіяльного мистецтва, у виконанні навчальних завдань і т. ін.; конкурс. Для дітей олімпіада — не тільки змагання. Олімпіада повинна бути святом, як у стародавніх греків (Довж., III, 1960, 13); Міцно увійшли в наше життя такі явища, як районні, обласні, республіканські, всесоюзні олімпіади самодіяльного мистецтва (Рильський, III, 1956, 143); Незважаючи на важкий тягар війни, в нашій країні продовжували відбуватися численні огляди й олімпіади народної творчості (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 22).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 690.