ОМ, а, ч. Одиниця виміру електричного опору. За одиницю опору беруть опір, що його має ртутний стовпчик завдовжки 106,3 см, перерізом в 1 мм2 при 0° С. Ця одиниця називається омом (Фізика, II, 1957, 109).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 691.