ОМОЛО́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до омолоди́ти. Майже весь "Канів" [Є. Плужника] — це мрія про майбутню, оновлену і омолоджену комунізмом землю (Не ілюстрація.., 1967, 289); Навесні наступного року, крім проріджування крони, треба прорідити омолоджені скелетні гілки (Хлібороб Укр., 3, 1966, 37).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 694.