ОМОЛО́ДЖЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. омолоди́ти і омолоди́тися. Він помітно схуд, а схудлість надала вигляду омолодження (Ле, Міжгір’я, 1953, 496); Вічно молодий, невмираючий на нашій планеті вітер, він линутиме, як вісник оновлення й омолодження (Загреб., День.., 1964, 92); Якщо дорослі дерева дають слабкий приріст.., то треба робити легке омолодження крони (Веч. Київ, 29. III 1968, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 694.