ОМОНІ́МІКА, и, ж.
1. Сукупність омонімів якої-небудь мови. Омоніміка української мови.
2. Розділ мовознавства, який вивчає омоніми.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 695.