ОПАХА́ЛО, а, с.
1. Те саме, що ві́яло 1. Він сидить, немов камінний ідол під опахалами з барвистих пер (Л. Укр., І, 1951, 252).
2. Пластинчаста частина пера птахів. У контурному пері розрізняють стрижень і по боках його опахало (Зоол., 1957, 104).
3. астр. Частина сонячної корони у вигляді пташиного пера або віяла під час затемнення Сонця. Під час сонячного затемнення.. вчені вивчали структуру сонячної корони і поляризацію світла в окремих корональних опахалах (Наука.., 9, 1962, 45).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 704.