I. Опирь, ря, м. = Упирь.
II. Опирь, нар. = Опір. Племінник опирь став, затявся. Мкр. Н. 10.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 56.
Що oзначає слово - "опирь"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.