ОПИСО́ВИЙ, а, е.
1. Який містить у собі опис чого-небудь, має характер опису. Експедиція зібрала цінний описовий матеріал про острови (Видатні вітч. географи.., 1954, 57); Описова фонетика; Описова геологія.
2. Який обмежується поверховим зображенням кого-, чого-небудь. Заслуговують засудження поеми описові, в яких відсутнє глибоке внутрішнє хвилювання, емоційне начало (Мал., Думки.., 1959, 56).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 710.