Що oзначає слово - "оплінь"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ОПЛІ́НЬ, ле́ня, ч.

1. Дерев’яна подушка на осі воза для опори короба.

2. тільки мн. Перекладини на копилах саней для скріплення полозків. Сани, обліплені дітворою, повернулись до шпаристого містка, пішли затоки, хтось вивалився з опленів (Стельмах, І, 1962, 7); Утлі санчата тонули в кучугурах по самі оплені (Кучер, Зол. руки, 1948, 177); Тим часом.. вїздили.. сани з сіном. Викладені широко: не видно ні полозків, ні опленів, ні штилів — тільки вила стирчать збоку (Мушк., Чорний хліб, 1960, 141).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 715.