ОПОЗИЦІОНІ́СТ, а, ч., заст. Опозиціонер. Опозиціоністи Романчуківського табору збрехали, сказавши, що в акції виборчій будуть виступати тільки яко окрема народовська партія (Коцюб., III, 1956, 150).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 720.