ОПОРОЖНІ́ТИ, і́є, док., рідко. Стати порожнім; спорожніти. Не кожному й по чарці стало, як пляшка й опорожніла (Свидн., Люборацькі, 1955, 161).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 723.