ОПОРЯДЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОПОРЯДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, док.
1. Приводити себе в порядок (поправляти на собі одяг, зачіску і т. ін.). Врангель, закіптюжений, весь вкритий.. потом, не встиг ще опорядитися з дороги, як адмірал Мак-Келлі вже з’явивсь у салоні штабного вагона (Гончар, Таврія.., 1957, 583).
2. тільки док., рідко. Придбати собі одяг, взуття; одягтися і взутися. Відібрав я від батьків 15-ть карбованців і.. опорядився: справив собі нові штани.. і чоботи (Рудан., Тв., 1959, 607).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 724.