ОПРИ́КРІТИ, ію, ієш, док., рідко. Те саме, що обри́днути. Їй оприкріло надокучливе зимове життя — вона рвалася на волю (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 426).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 728.