ОПРЯГТИ́СЯ, опряжу́ся, опряже́шся, док., зневажл. Померти. В сей день його отець опрягся, Як чикилдихи обіжрався (Котл., І, 1952, 89); Щонаймолодший, озирнувшись, Та вилами пана І просадив, мов ту жабу. Застогнав поганець Та й опрігся (Шевч., II, 1963, 210).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 731.