О́ПТОМ, присл.
1. торг. Великими партіями, у великих кількостях; усе разом, гуртом (про купівлю-продаж товарів); протилежне вроздріб. Поквапом пройшовшись поміж куренями, Гаркуша оптом закупив кілька валок (Гончар, Таврія, 1952, 102); Вони оптом скуповували різьблені вироби за безцінь (Матеріали з етногр.., 1956, 3).
2. перен., розм. Усіх (усе) разом; огулом. Він (Юзефович] завше лаяв інородців, але на роздріб, а йому дуже хотілося лаяти їх оптом (Сам., II, 1958, 356).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 732.