ОПІДЗО́ЛЕНІСТЬ, ності, ж., спец. Якість за знач. опідзо́лений. В зоні Лісостепу.. на більш підвищених місцях дуже поширені сірі опідзолені грунти різного ступеня опідзоленості (Сад. і ягідн., 1957, 165).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 711.