ОРГАНІЗА́ТОРСЬКИЙ, а, е. Прикм. до організа́тор. Вчився він таки непогано і мав — це помітили одразу — організаторські здібності. Виступав на всіх зборах, засідав по тричі на день, а резолюції складав краще, ніж сам професор стилістики (Мушк., Чорний хліб, 1960, 150); // Спрямований на організацію чого-небудь. Величезна організаторська робота Комуністичної партії і трудовий героїзм мас — ось могутнє джерело небачених темпів відбудови шахт Донбасу (Ком. Укр., 8, 1964, 64); Організаторська діяльність.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 739.