ОРГАНІ́ЗМ, у, ч.
1. Будь-яке живе тіло, істота. Туфелька за своєю будовою є одноклітинним організмом (Зоол., 1957, 6); // Фізична або психофізична будова живого тіла, істоти. Його [Лімбаха] організм був настілько сильний та кремезний.., що се [голод].. не виводило його з доброго гумору (Фр., IV, 1950, 247); Лікар оглянув хворого, сказав, що поки нічого небезпечного немає. Організм дуже ослаб (Кол., Терен.., 1959, 344).
2. перен. Неподільно зв’язані в одне ціле частини чого-небудь. [Острожин:] Літератор.. мусить відчувати на собі всі підвищення й пониження температури громадського організму (Л. Укр., II, 1951, 52); Тут [у Будапешті] весь гнучкий армійський організм зімкнувся тугіше, скоротився, як м’яз (Гончар, III, 1959, 237); Він розумів, що шахта — це складний організм, а кожен забій має свої особливості (Ткач, Плем’я.., 1961, 204).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 739.