ОРЕНДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Брати в оренду; користуватися тим, що взяте в оренду. Забродівчани орендують біля Дніпра ділянку лугу, що належить лісництву (Мокр., Слід.., 1969, 10); Корчма належала вже староству Даніловича, і її орендував спритний шинкар аж десь із-під Жовкви (Ле, Хмельницький, І, 1957, 7).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 744.