ОРЛО́ВИЙ, а, е, рідко. Орлиний. У которий то вже раз бідна невільничка питалася і побивалася, і жадала собі орловії крила — полинути (Вовчок, І, 1955, 336).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 747.