ОРНА́МЕНТНИЙ, а, е, мист. Прикм. до орна́мент; // Признач. для орнаментування. Незвичайна краса і придатність до легкої обробки роблять лупак цінним орнаментним матеріалом (Літ. Укр., 20.VІІ 1965, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 748.