О́РОЧСЬКИЙ, а, е. Прикм. до о́рочі. Неприємностей він зазнавав чимало, бо орочська молодь часто глузувала з нього (Багмут, Опов., 1959, 28).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 749.