ОРУ́ЖНИЙ, а, е, заст. Озброєний. На майдані біля церкви натовп. Зігнали з усього села.. Оружні гайдамаки ходять — наглядають, щоб хто не пішов звідціль (Головко, І, 1957, 357); — Мій полк.. стоїть оружний і готовий до битви (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 315).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 751.