ОРІЄНТО́ВНО. Присл. до орієнто́вний. Зоня заздалегідь відмічає у блокноті, скільки орієнтовно буде на похоронах вінків (Вільде, Сестри.., 1958, 106).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 745.