ОСАМОТІ́ЛИЙ, а, е. Який став самотнім. Хлопи.. міркували над тим, що почне старий, осамотілий і напіводурілий Яць з такими страшенними грішми (Фр., II, 1950, 233).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 753.