ОСВІ́ЧЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до осві́чений21. Я мовчав, зломлений освіченістю Професора (Ю. Янов., II, 1958, 121); Лука почуває себе скуто біля сина і з іншої причини. То батькова темнота і простота губиться перед синовою вченістю та освіченістю (Мушк., Серце.., 1962, 41); Енциклопедична освіченість Гулака та його грунтовна обізнаність в різноманітних питаннях історії та літератури Грузії робили його одним із найавторитетніших вчених того часу (Рад. літ-во, 9, 1966, 65); // Рівень освіти. Підвищуються професійна підготовка і майстерність робітників та селян, їх освіченість і культура (Матер. XXIV з. КПРС, 1971, 228).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 756.