ОСЕ́РЕДДЯ, я, с., рідко. Те саме, що осере́док 1, 4. Африка, що вважалася заповідником колоніалізму й расизму, осереддям рабства, злиднів та безправ’я, пробудилась (Рад. Укр., 15. IV 1962, 4); — Проходьте сюди, юначе, — почувся звідкись з середини кімнати, з самого осереддя полум’яного вирування голос Федора Дмитровича (Загреб., Спека, 1961, 74); Запашний дух осереддя [лісу] баламутить душу, роздає, роздима легені (Горд., Чужу ниву.., 1947, 229).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 759.