ОСЛА́ВА, и, ж. Погана слава; поговір. — Ослави бояться [пани], — задумано промовила Настя (Гончар, Таврія, 1952, 50).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 770.