ОСМИ́КУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОСМИ́КАТИСЯ, осми́каюся, осми́каєшся і осми́чуся, осми́чешся, док. Те саме, що обсми́куватися. Я гнав коня до польського штабу з такою силою, що мій пан сержант лише посміхався: — О, ти гарячий! — приказував він, — гоноровито осмикуючись, коли ми під’їздили до штабу (Кос., Новели, 1962, 47).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 773.