ОСМУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОСМУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док., перех., рідко. Те саме, що засму́чувати. Згадай підмосковні битви, чужинських машин потік. І, може, журлива згадка осмутить тебе на мить, Бо там, за крутим ескарпом, товариш твій вірний спить (Шпорта, Вибр., 1958, 49).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 775.