ОСМІХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., рідко. Однокр. до осміха́тися. Осміхнувся він до мене, блиснули білі рівні зуби (Н.-Лев., III, 1956, 268); * Образно. Тиховичеві осміхнулась перспектива живої діяльності хоч би у чужому краї, на користь чужому людові (Коцюб., І, 1955, 223); Надвечір скупо осміхнулось сонце (Вас., II, 1959. 40).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 774.