ОСНА́СТКА, и, ж., спец., рідко.
1. Те саме, що осна́щення. Питання оснастки чи не найболючіше на кожному заводі залізобетонних виробів (Веч. Київ, 31.1 1967, 2); Конструкторське бюро й інструментальники подбали про забезпечення виробничників доброякісною оснасткою (Ком. Укр., 2, 1966, 17); Оснастка для фрезерування.
2. Система снастей, якими обладнане судно. Невеличке.. спортивне судно — яхта з парусною оснасткою фрегера і потужним дизельмотором — з’явилось перед Одесою .. і кинуло якір на рейді (Смолич, Світанок.., 1953, 39).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 775.