ОСОЛОВІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Те саме, що осові́ти. Припікало сонце, болотяна трава сходила соком, запаморочливо пахтіла, осоловіли очі, зів’яло тіло (Горд., II, 1959, 199).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 780.