ОСОЛО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОСОЛОДИ́ТИ, лоджу́, ло́ди́ш, док., перех.
1. Надавати чому-небудь солодкого смаку, робити щось солодшим; підсолоджувати; // перен. Робити що-небудь менш неприємним, пом’якшувати гіркоту душевних переживань і т. ін. — Коли моє життя не вдалося, не можу ж я осолодити його цукерком [цукеркою] у розмальованій обгортці… (Коцюб., І, 1955, 325); // перен. Робити що-небудь приємнішим, привабливішим. Чула за собою опору — його і бачила тілько одну ціль перед собою, — щоб удержати при собі його любов, осолодити його життя (Фр., III, 1950. 107); Ходили аж за село Шуму.. Зате ж осолодили собі свою мандрівку склянкою татарської кави в шумській кав’ярні та ще в товаристві сільського старости (Коцюб., III, 1956, 131).
2. с. г. Перетворювати на солод або обробляти солодом для поліпшення смакових якостей. Осолоджувати корми.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 780.