ОСОРУ́ЖНО, присл., розм., рідко. Неприємно, огидно. У вухах в нього безперестанно шуміло зливою, а в роті .. осоружно тхнуло шинквасом (Козл., Ю. Крук, 1950, 247).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 782.