ОСТРІВ’Я́НИ, ОСТРОВ’Я́НИ, я́н, мн. (одн. острів’я́нин, остров’я́нин, а, ч.; острів’я́нка, остров’я́нка, и, ж.). Жителі, населення острова. Натовп голих острів’ян біжить біля самої води, вигукуючи і грізно потрясаючи своїми списами (Довж., Зач. Десна, 1957, 440); А була вона білява, з зеленими очима і кирпатим носиком. Юнга не звернув на все це уваги, але зразу переконався, що вона не острів’янка (Трубл., Шхуна.., 1940, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 789.