ОСТУ́ДНИК, а, ч. (Неrпіаrіа). Одно— або багаторічна трава родини гвоздикових з лежачими та напівлежачими стеблами і дрібними листочками, що використовується в народній медицині. Відвар з остудника.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 791.