ОСТЮ́ЧЧЯ, я, с. Збірн. до остю́к. Найгірша, найбридкіша робота на молотарці — біля полови. Як не закутуйся.., все одно в носа, у вуха набивається пилюка, а за комір остюччя (Мушк., Чорний хліб, 1960, 34).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 792.