ОСУ́ДЖУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до осу́джувати. Всі дрібні поезії в прозі — це "каплі моєї крові". Повставали з хвилин, де я чула себе.. скривдженою, несправедливо осуджуваною (Коб., III, 1956, 563).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 793.