ОСЯ́ГНЕННЯ, я, с. Дія за знач. осягти́ 1-3. А що ж можна зробити, Маріє, для осягнення такої мети тут, у Кленах? (Скл., Карпати, II, 1954, 180); Складним є процес збирання й осягнення живого матеріалу, складне його опанування та узагальнення (Смолич, Розмова з читачем, 1953, 202); Сучасний рівень науки і мистецтва вимагає нового, об’ємнішого осягнення внутрішньої взаємодії таких двох форм суспільної свідомості, як наука і література (Рад. літ-во, 10, 1968, 29).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 795.