ОСІЯ́НИЙ, а, е, поет., уроч. Дієпр. пас. мин. ч. до осія́ти 1. * Образно. І в очах твоїх, кохана, міниться і лине сонцем щастя осіяна моя Україна (Сос., II, 1958, 89).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 766.