ОФЕ́НЯ, і, ж., заст. У дореволюційній Росії — бродячий дрібний торговець, який продавав по селах галантерею, мануфактуру, книжки і т. ін. Офені й коробейники розвозили та розносили по селах різні товари, яких потребували селяни (Іст. СРСР, II, 1957, 149).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 815.