ОФІЦІА́НТКА, и, ж. Жін. до офіціа́нт. Між столиками бігали жваві офіціантки, балансуючи великими підносами (Кучер, Трудна любов, 1960, 257); І офіціантки, і навіть завідувач їдальні завжди були ображені, що найповажніша людина в цеху.. чомусь ігнорує найкращу із заводських цехових їдалень (Руд., Вітер.., 1958, 75).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 817.