ОФІЦІ́ЙНО. Присл. до офіці́йний. Серед "Тюремних сонетів" Франка, якими він кинув, між іншим, сміливий виклик офіційно прийнятій естетиці.., є один, який особливо хочеться процитувати (Рильський, IX, 1962, 35); Катюша вирішила офіційно заснувати піонерський загін (Чаб., Катюша, 1960, 42); З Переяслава Шевченко поїхав до Києва, де був уже офіційно зарахований, як художник, співробітником археографічної комісії (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 186); Масло знов не стримався і сухо, офіційно, по-начальницькому гаркнув: — Значить, усі взагалі говорять? (Хижняк, Невгамовна, 1961, 14).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 817.