ОФІЦІО́З, у, ч. У буржуазних країнах — періодичне видання, що офіційно не є органом уряду або правлячої партії, але виражає їхні погляди. Війна закінчилась, але гармати гримлять, — якщо не на полі бою, то на сторінках офіціозу гарматних заводчиків (Смолич, Після війни, 1947, 18); На другий день після запуску радянського штучного супутника Землі ватіканський офіціоз "Оссерваторе Романо" писав, що це велике досягнення передової науки нібито "не шкодить основам католицької віри.." (Наука.., 1, 1958, 46).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 817.