Охабляти, бля́ю, єш, сов. в. охабити, блю, биш, гл.
1) Оставлять, оставить. Мене-с охабив фраіречку першу. Вх. Лем. 445.
2) Портить, испортить. Желех.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 78.
Що oзначає слово - "охабляти"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.