ОХАНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., діал. Схаменутися. Коли Івась вгамувавсь, і Грицько й Уляна трохи оханулися, — Марфи уже не було у хаті (Мирний, І, 1954, 304); Не встиг парубок підвестися та оханутись, а вже Гордій був далеко від його (Гр., II, 1963, 129).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 820.