ОХРЕСТИ́ТИСЯ, охрещу́ся, охре́стишся, док. 1. Прийняти християнську віру через обряд хрещення. Яка ж погана наша дячиха! Я вродилась і охрестилась, а такої поганої не бачила! (Н.-Лев., II, 1956, 14).
2. Зробити рукою знак хреста над собою; перехреститися. Достав запорожець із-за халяви ножаку і показує Сомкові. Той ізвів до неба очі, охрестивсь: — Що ж? — каже. — Роби, що тобі сказано робити (П. Куліш, Вибр., 1969, 187); Прілий злякано охрестився (Панч, Гомон. Україна, 1954, 37).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 826.