ОЧЕВИ́ДНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до очеви́дний 2. Щоб зламати, нарешті, упертість дядька найбільш педагогічним способом, способом очевидності, наймаємо підводу (Коцюб., II, 1955, 235); Ладнов одержав згодом матеріали слідства, що з усією очевидністю встановлювали Маркову вину (Мик., II, 1957, 553); Піввікова історія Союзу Радянських Соціалістичних Республік з усією очевидністю показала, що національна відособленість, сепаратизм — це вчорашній день історії (Україна, 1970, 62).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 830.