ОЧИ́ТАНИЙ, а, е, діал. Начитаний (у 2 знач.). На свій вік поступова [Софія] в поглядах і вчинках і очитана (Коб., III, 1956, 575); Сапогівський піп головою цілою стояв вище звичайних півграмотних сільських попиків, знав латину, був очитаний (Хотк., Довбуш, 1965, 16).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 831.